ВАРЦАБА Тарас Богданович

ВАРЦАБА Тарас Богданович

17 квітня 1996 р. — 2 квітня 2025 р.

Гранатометник військової частини 3017 Національної гвардії України

«Якщо не я, то хто?»

Тарас народився і виріс у мальовничому місті Яремче. Для всіх, хто його знав, він був уособленням доброти, надійності та безмежної любові. Неймовірний син для своїх батьків, найкращий брат і вірний друг, він завжди вмів підтримати та захистити. Справжніми крилами для Тараса була його власна родина. Він став найтурботливішим, коханим чоловіком для дружини Вікторії та найкращим, прикладом для наслідування батьком для двох маленьких синів — Богданчика і Тарасика. Усе його цивільне життя було сповнене планів на майбутнє, праці та турботи про тих, кого любив усім серцем.

Коли на терези було покладено долю Батьківщини, Тарас не вагався. Керуючись своїм незмінним життєвим кредо «Якщо не я, то хто?», він став на захист України. Служив гранатометником 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на БМП) військової частини 3017 (3-тя штурмова бригада НГУ «Спартан»).

Разом із побратимами Тарас тримав найважчі ділянки фронту, демонструючи незламність, мужність та високий військовий професіоналізм. Його останній бій відбувся 2 квітня 2025 року на Донеччині, поблизу села Удачне. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, своїй родині та українському народові.

У Тараса залишилися батьки, брат, дружина Вікторія та двоє синів, які зростатимуть із гордістю за свого тата-Героя. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, Варцаба Тарас Богданович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Він віддав життя, щоб його діти жили під мирним небом, а рідне Яремче ніколи не знало жахів війни