Гуменюк Павло Юрійович

Гуменюк Павло Юрійович 14 липня 1999 року

Павло народився 14 липня 1999 року. Змалку був щирим, доброзичливим і чуйним хлопцем. Його дитинство було непростим — у п’ятирічному віці він втратив маму. Попри цей біль, Павло зростав у любові, турботі та підтримці свого батька Юрія та бабусі Любові Григорівни, які виховали його чесною, доброю і гідною людиною.

У 2005 році він розпочав навчання в Яремчанській загальноосвітній школі № 2, а з 2014 року здобував освіту в Надвірнянському фаховому коледжі.

З юних років Павло вирізнявся відкритістю, щирістю та добротою. Особливо любив гори, захоплювався мандрівками і завжди прагнув нових вершин — як у прямому, так і в переносному значенні. Працюючи гідом, він допомагав людям відкривати красу та велич рідного краю, ділився своєю любов’ю до Карпат і дарував незабутні враження тим, хто подорожував разом із ним.

У 2021 році Павло здійснив подорож до Грузії, де разом із групою підкорив вершини Вахушті, Буревісник (Ушгулі Південна) та Окрос-Чардах (Ушгулі Південний Захід). Він не боявся труднощів, упевнено йшов до поставленої мети та завжди був готовий підтримати тих, хто опинився поруч.

Для рідних і близьких Павло був люблячим сином і онуком, вірним другом та людиною великого серця, на яку завжди можна було покластися. Його доброта, щирість, людяність і готовність прийти на допомогу назавжди залишаться у пам’яті всіх, хто мав щастя знати його особисто.

У квітні 2024 року Павло добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил України у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Він свідомо обрав шлях воїна, щоб захищати рідну землю, своїх близьких та майбутнє України.

Молодий, відважний і сильний духом, Павло з честю виконував свій військовий обов’язок. Він залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні, проявляючи мужність, стійкість і незламність навіть у найважчі моменти служби.

6 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області Російської Федерації Павло зник безвісти, залишаючись до останнього вірним своєму обов’язку та військовій присязі.

Його життя обірвалося надто рано. Павло належить до покоління молодих Героїв, які без вагань стали на захист України та віддали найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє своєї держави.

Світлий, щирий, мужній і незламний, Павло назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто мав честь знати його. Його життєвий шлях став прикладом відданості, сили духу та справжньої любові до Батьківщини.

Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності за його жертовність і подвиг.

Вічна пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику України.