Патриляк Петро Петрович

Патриляк Петро Петрович

Петро Патриляк народився 29 травня 1998 року та проживав у селі Микуличин на Івано-Франківщині. З дитинства був допитливим, працьовитим і творчим. Любив малювати, цікавився психологією, займався спортом, багато читав і завжди прагнув розвитку. Навіть під час війни не припиняв навчатися та відкривати для себе нові знання.

Петро мріяв подорожувати світом, підкорювати гірські вершини та створити власну справу. За що б він не брався, усе виконував сумлінно і з душею. Добре розумівся на механіці, столярстві та ремонтних роботах. Після проходження військової служби працював будівельником, а також пробував себе в різних напрямках комп’ютерного програмування.

Рідні згадують Петра як людину, сповнену добра, честі та любові. Він умів підтримати, знайти потрібні слова, залишався спокійним, терплячим і надійним у будь-яких життєвих обставинах. Завжди був вірним своїм друзям, родині та власним принципам.

З початком російсько-української війни Петро став на захист Батьківщини. Служив солдатом роти вогневої підтримки 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Серед побратимів був відомий за позивним «Іскра».

Навіть у найважчі моменти війни він знаходив час для справ, які допомагали підтримувати бойовий дух. Однією з них було плетіння браслетів із паракорду для побратимів. Ці браслети й сьогодні бережуть багато його військових друзів як пам’ять про людину, яка завжди дбала про інших.

15 червня 2022 року Петро загинув у бою з російськими окупантами поблизу села Миколаївка на Луганщині. Йому було лише 24 роки.

У Петра залишилися мама, сестра, брат та дівчина.  А також друзі й побратими, для яких він назавжди залишиться прикладом мужності, людяності та відданості.

  «Завжди був вірний своєму вибору, своїм друзям і своїй родині».