Радзімовський Микола Володимирович

Радзімовський Микола Володимирович

Микола народився і виріс у Кривому  Розі  23.10.1990 року.

Після закінчення школи № 125, у 2006 році поступив у Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей.

Здобув професію прохідника, машиніста електровоза. Працював прохідником на шахті «Гвардійська». Був травмований і по стану здоров’я звільнився.

У 2015 переїхав в Івано-Франківську область, с. Микуличин. Там одружився, створив сім’ю, виховував сина.

У квітні 2022 року Микола Радзімовський був призваний до ЗСУ. Проходив службу у військовій частині А 0998, де був оператором  7-ої  механізованої роти,  3-го механізованого батальйону.

Брав участь у стримуванні противника в гарячих точках Донецької, Луганської та Миколаївської областях.

23.09.2022 року під час виконання бойового завдання в селі Велике Артакове, Миколаївської області, отримав поранення не сумісне із життям.

Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня від Президента України;

Орденом «Хрест Героя» від командира частини А 0998, та медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» від голови обласної ради.

Йому навіки залишилось 32 роки.

Любив життя, мав багато мрій та планів…  Микола – наш Герой! Ти назавжди залишишся в наших серцях.

                                                                                 Любимо і пам’ятаємо!