З 01.08.2020 року реалізація підакцизних товарів здійснюється по-новому
З 01.08.2020 року реалізація підакцизних товарів здійснюється по-новому
Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набрав чинності 01.08.2020 року, зокрема, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:
- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):
- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- пальне;
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
- електрична енергія.
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п.2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набрав чинності 01.08.2020).
При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:
- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
- для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).
Згідно з частиною першою ст.67 Митного кодексу України, УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».
Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані починаючи з 01.08.2020 проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг
У зв’язку з проведенням робіт з технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у період з 07 по 16 серпня 2020 року ЄДР працювати не буде (https://nais.gov.ua/article/v-ukraini-z-17-serpnya-2020-roku-zapratsyue-onovleniy-ediniy-derjavniy-reestr).
Зазначаємо, що відповідно до п. 5.1 Регламенту кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
У зв’язку з цим пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг.
Також рекомендуємо в зазначений період скористатись онлайн сервісом «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у разі наявності чинних сертифікатів, незмінних реєстраційних даних та особистого ключа, доступного лише користувачу та який не є скомпрометованим (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).
Щоб отримати Реєстраційний номер облікової картки платника податків не обов’язково відвідувати податкову
Запит для отримання Реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) можна сформувати в електронному вигляді. У цьому випадку відвідувати державну податкову інспекцію не потрібно.
Враховуючи карантинні обмеження податківці пропонують громадянам отримати електронний цифровий підпис та самостійно сформувати запит-замовлення для присвоєння у Державному реєстрі фізичних осіб Реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Отож, маючи електронний ключ, кожен зможе заповнити і подати запит в електронному вигляді для присвоєння Реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Щоб скористатися такою актуальною в період карантинних обмежень електронною послугою, отриманим електронним ключем потрібно зареєструватися в Електронному кабінеті платника на єдиному веб-порталі ДПС України.
Покрокове формування запиту передбачає виконання таких дій:
Електронний кабінет платника (cabinet.tax.gov.ua) - ВХІД - заяви, запити для отримання інформації - ОБИРАЄМО ПЕРІОД (ПОТОЧНИЙ МІСЯЦЬ) - F1314601 Облiкова картка фiзичної особи - платника податкiв (для подання в електронному виглядi). Форма № 1ДР - СТВОРИТИ - ЗАПОВНИТИ ЗАЯВУ;
Для приєднання до Облікової картки за ф. 1-ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу платника податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «документ довільної форми», який заповнюється таким чином:
- Документ довiльного формату - №1 - «назва документу», «номер документу», «дата документу» заповнюється згідно з даними документа, що посвідчує особу; - у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «обзор» обирається відповідна сканована копія документа (сканкопія свідоцтва про народження - для малолітньої особи, сканкопія паспорта 1-3ст.,)
При цьому кожен документ має бути збережено в окремому додатку.
- Повiдомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв, права та обов'язки фiзичної особи - платника податкiв ;- заповнити, перевірити.
- ПЕРЕВІРИТИ – ЗБЕРЕГТИ – ПІДПИСАТИ – ВІДПРАВИТИ.
Виконання описаного вище алгоритму не передбачає візиту до державної податкової інспекції. Однак, надана Вами інформація буде опрацьована у визначені законом терміни.
Щоб отримати на руки документ, який засвідчує присвоєння Реєстраційного номера облікової картки платника податків у ДРФО, Вам необхідно через три робочі дні після подання заяви 1-ДР звернутись до Центру обслуговування платників з наступними документами: паспортом батька або матері та свідоцтвом про народження дитини (оригінал).
Враховуючи карантинні обмеження Центр обслуговування працює з відвідувачами у понеділок – четвер з 10.00 до 17.00, у п’ятницю з 8.00 до 16.00, обідня перерва – з 12.00 до 13.00.
Щодо застосування штрафних санкцій під час карантину
Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчиненого протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період підлягає списанню.
Законодавчі нововведення передбачені Законом України від 16 січня 2020 року №466
Нововведення, передбачені Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.
Так, зокрема:
- змінюються критерії належності платника податків до великих платників податків (сплата виключно податкових платежів - 1,5 млн євро (було 1 млн податкові та митні платежі));
- встановлюється порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій) (взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу, або до придбання нерезидентом нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, або до відкриття рахунків в банках України. У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної кампанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента);
- вдосконалюється порядок реєстрації платниками податку на додану вартість (спрощення процедури реєстрації для новостворених суб’єктів господарювання, збільшення часу для добровільної реєстрації, проведення деяких процедур перереєстрації без подання заяви платником ПДВ, запровадження автоматичного анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про припинення або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ);
- встановлюється, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа –підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Щодо умов отримання податкової знижки
Так, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Для сплати податків і зборів та єдиного внеску з 01 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок
Згідно із законами України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2021 запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Рахунок буде застосовуватися за бажанням платників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка і запроваджено для сплати податків і зборів та єдиного внеску і інших платежів, які контролюються органами ДПС.
Відповідно до п. 5 Порядку № 321 Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) на ім’я ДПС відкриє єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Міністерством фінансів України.
На офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/decrees_2020-412 розміщено наказ від 25.05.2020 № 238 «Про внесення змін до пункту 1.2 розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2020 за № 649/34932 (далі – Наказ № 238).
Наказом № 238 передбачається, що єдиний рахунок, який відкриватиметься Казначейством, належатиме до небюджетних рахунків. Крім того, цей рахунок буде віднесено до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску буде відкриватися відповідно до розділу V Порядку № 321. Для того, щоб сплачувати податки, збори та єдиний внесок на єдиний рахунок, платник має повідомити про це контролюючі органи. Якщо ж платник вирішує сплачувати податки, збори та єдиний внесок як і раніше, то такий платник має повідомити органи ДПС про відмову. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет. Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом окремо. Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка. Наказ №238 набере чинності одночасно з набранням чинності Законом № 190, а саме з 01.01.2021.
Терміни та порядок розгляду звернень громадян
Відповідно до ст.20 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393 «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №393) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст.20 Закону №393 терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Якщо у зверненні порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.
Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього.
Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації .
Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст.5 Закону №393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше десяти днів від дня надходження.
Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст.8 Закону №393 надсилається у строк, визначений ст.20 Закону №393.
Закон №466: зміни щодо податку на доходи фізичних осіб та застосування спрощеної системи оподаткування
Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни щодо податку на доходи фізичних осіб, зокрема:
– запроваджується оподаткування за основною ставкою 18 відс. доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості;
– уточнення переліку витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;
– скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;
– звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.
Спрощена система оподаткування
– зменшено із 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% за умови сплати ПДВ;
– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;
– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.
Щодо майна ФОП, яке не може бути використане як джерело погашення податкового боргу
Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Оновлені правила надання податкових консультацій
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, зокрема:
- визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);
- надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі.
- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК. Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів.
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Зауважте, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 Кодексу) діють до 31.12.2020. З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти.
Закон № 466-IX: видобуток корисних копалин за оновленими правилами
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ внесено зміни до порядку адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Особливості адміністрування рентної плати з 23.05.2020 року:
- об’єкт оподаткування Рентною платою не виникає при видобуванні корисних копалин домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою(пп. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
- до об’єкту оподаткування Рентною платою не включаються вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування (п. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 Кодексу).
- запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 %.
- ставку Рентної плати для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза встановлено у розмірі 6,25 % вартості товарної продукції гірничого підприємства.
- порядок регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування природного газу доповнено новою умовою. Зокрема, передбачено, що відповідний «Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (станом на дату поширення інформаційного листа вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля України).
Також уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати:
а) корегування ПЗ на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат;
б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копа
