Трудовий та цивільно-правовий договір: відмінності та особливості

            Більшість працівників при оформленні на роботу беззастережно довіряють роботодавцю, підписуючи трудовий договір і вважаючи, що він таким і є.

Проте на практиці досить часто вже згодом такі працівники дізнаються, що не можуть взяти відпустку, в оплаті лікарняного їм відмовляють тощо. І причина в тому, що працівником було підписано цивільно-правовий договір, а не трудовий.

        Саме тому необхідно знати відмінності цих договорів, свої права за ними і особливо уважно читати договір перше, ніж його підписувати.

      Ознаки відносин за цивільно-правовим договором:

• особа самостійно організує виконання роботи на власний ризик;
• не зараховується до штату установи (організації);
• не вноситься запис до трудової книжки;
• не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду;

       -          не передбачено жодних пільг, компенсацій та гарантій, встановлених трудовим законодавством;

      -   результати роботи, як правило, фіксуються в актах приймання виконаних робіт;

виплачується винагорода за виконану роботу.

      Звертаємо увагу, що хоча особа, котра працює за цивільно-правовим договором, позбавлена права на оплачувану відпустку, нарахування компенсації за невикористані дні відпустки, проведення індексації заробітної плати тощо, вона має право на право на оплату тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.

        Важливо! Відповідно до п. а ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

       Характерними ознаками трудових відносин є:

• систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
• підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
• обов`язок роботодавця надати робоче місце;
• дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо;
• праця юридично не самостійна, проходить у рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);
• шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу;
• виконання роботи певного виду (трудової функції);
• трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час;
• виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці;
• встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності;
• застосування заходів дисциплінарної відповідальності;
• право на встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо, забезпечення яких є обов'язком роботодавця.

         До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, зокрема, роз'яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він має працювати, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки (ст. 29 КЗпП України).