Відшкодування збитків наречених у разі відмови від вступу у шлюб
Стаття 51 Конституції України проголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Таке положення міститься і в статті 24 Сімейного кодексу України . Саме тому подача заяви про реєстрацію шлюбу не створює обов’язку для наречених зареєструвати шлюб. Така заява є своєрідним повідомленням органам реєстрації актів цивільного стану про намір зареєструвати шлюб, а посадові особи органів РАЦС в установлені терміни проводять перевірку інформації заявленої нареченими щодо відсутності обставин, які перешкоджають реєстрації шлюбу, та готують проведення реєстрації шлюбу у строк, місці та враховуючи побажання наречених про урочистість процедури.
Відмова від реєстрації шлюбу когось із наречених у період між подачею заяви до органу РАЦС і датою весілля тягне за собою наслідки майнового характеру.
Стаття 31 Сімейного Кодексу України зобов’язує особу, яка відмовилася від шлюбу, відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Слід мати на увазі, що відшкодуванню підлягають лише грошові суми, що були реально витрачені. Також, обов’язковою умовою відшкодування витрачених коштів є прямий і безпосередній зв’язок цих витрат з підготовкою до весілля.
У разі відмови однієї із сторін добровільно відшкодувати витрати сторона, яка понесла витрати, має право звернутися до суду із позовом, до якого треба додати докази всіх сум, які заявляються до відшкодування (чеки, квитанції, договори, інші документи із зазначенням суми, дати, прізвища особи та призначення платежу). Такий позов подається до суду за місцем реєстрації відповідача, за його подання необхідно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір»
Важливо! Законом не передбачено відшкодування моральної шкоди у зв’язку із відмовою від укладення шлюбу та весілля.
Відповідно до статті 719 Цивільного кодексу України дарування рухомих речей, які мають особливу цінність (автомобілі, коштовності, предмети мистецтва тощо), нерухомих речей, майнових прав повинно бути оформлено в письмовому вигляді. А договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян підлягає нотаріальному посвідченню. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не зберіглася - відшкодувати її вартість.
Тобто, особа, яка відмовилася від шлюбу, не може претендувати на збереження за собою права на подарунки, оскільки вони пов'язувалися з певною подією - реєстрацією шлюбу.
Сімейний кодекс України встановлює, що такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана поважними причинами, про які вона дізналася під час підготовки до весілля і до назначеного дня реєстрації шлюбу. Такими причинами можуть бути:
- протиправна або аморальна поведінка нареченого/нареченої;
- приховання обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення: тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо.
Відділ «Яремчанське бюро правової допомоги»
